Правда про поліграфію – Поліграфія "Лакі Друк"

Чому надруковане іноді відрізняється від очікуваного: правда про поліграфію

У світі поліграфії все здається простим на перший погляд: зробив макет на телефоні чи комп’ютері, натиснув «друкувати» — і готово! Але насправді, друк — це складний технічний процес, який вимагає уваги до безлічі нюансів.

Чому так відбувається?

Поліграфія — це не просто “відправити на принтер”
Друкарські машини працюють не так, як ваш офісний принтер. Вони мають власні параметри кольору, типи фарб, технології перенесення зображення, і все це впливає на результат.

Колір — дуже примхливий
Ви могли не помітити цього на екрані, але незначна зміна освітлення, яскравості чи тіні — і ваш товар на фото виглядає зовсім інакше. Під час друку ці нюанси проявляються ще чіткіше.
Особливо це стосується каталогів, фотопродукції, упаковки — там важливий кожен відтінок.

Те, що не видно на екрані — видно на папері
Ледь помітні тіні, смужки, об’єкти із заливкою 5% — усе це може з’явитись у друці, хоча на екрані їх можде бути зовсім не видо. А ще — спрацьовує різниця між режимами RGB (екран) і CMYK (друк).

А що з якістю фото?

Часто при підготовці до друку ми стикаємось із запитанням:
– А як вам це фото?
– Чесно? Якість – не дуже. Треба замінити.

Після чого зазвичай лунає:
– Ну а що, дуже погано буде?

І от тут починається найскладніше. У нас — професійне око, ми бачимо недоліки, яких може не помітити пересічна людина. Але ж є перфекціоністи, є ті, для кого кожна деталь важлива. І що б ми не робили з неякісним зображенням — на друці воно кращим не стане.

Пікселі, розмитість, погане освітлення, низька роздільна здатність — все це «вилазить» у друці. Особливо на великих форматах або при збільшенні.

Ми не можемо точно сказати, «буде дуже погано» чи «буде ще якось нормально», бо немає універсальної шкали поганості. Але є одне золоте правило:

Хочеш гарне зображення на друці — дай гарне фото на вході.

Дизайнер не завжди “бачить усе”

Час від часу буває, що замовник висловлює претензію: «А чому ви не попередили, що буде саме так?»

Ми завжди намагаємось переглядати макети уважно, але важливо розуміти: щоб виявити кожен технічний нюанс, потрібно буквально «розкласти ваш файл по шматочках», перевірити прозорості, тіні, дрібні шари — іноді це десятки об’єктів, які візуально непомітні. Це як перешивати стару спідницю — іноді простіше пошити нову з нуля, ніж виправити чужі шви.

Саме тому ми завжди наголошуємо: відповідальність за макет несе та людина або студія, яка його створювала. А ми — друкарі, які переносять візуальну частину у фізичну форму.

Отож, наш дизайнер якщо це не він створював макет, може переглянути загальну композицію, але невидимі нюанси макету залишаються відповідальністю того, хто його підготував.

Ми перевіряємо файли
Чим дорожча або масштабніша робота — тим уважніше ми її переглядаємо. Ми завжди намагаємось перестрахуватись, звертаємо увагу на потенційні проблеми, але все ж таки — ключова відповідальність лежить на авторі макету.

Основні нюанси, які варто врахувати перед цифровим друком

Формат файлу
Макети для друку найкраще надавати у форматах PDF, TIFF або EPS. Вони зберігають якість, кольори й шрифти. Формати JPEG або PNG підходять лише для дуже простих задач.

Кольорова модель – тільки CMYK
Екрани працюють у моделі RGB, але друк здійснюється в CMYK. Тому макет обов’язково потрібно конвертувати в CMYK, щоб уникнути спотворення кольорів.

Роздільна здатність
Для якісного друку зображення мають бути з роздільною здатністю не менше 300 dpi. Якщо менше — картинка буде розмитою або “піксельною”.

Вильоти (bleeds)
У макеті обов’язково мають бути вильоти по 2–5 мм з кожного боку — це запас на обрізку. Інакше можуть з’явитись небажані білі краї.

Зона безпеки
Всі важливі елементи (текст, логотипи) мають бути не ближче 5 мм до країв — інакше є ризик їхнього обрізання.

Шрифти — в криві або вбудовані
Щоб уникнути “вилізання” шрифтів, усі тексти слід перевести в криві або вбудувати шрифти у PDF-файл.

Прозорості, тіні, ефекти
Ці елементи можуть поводитись непередбачувано при друці. Їх краще зводити або робити перевірку перед фінальним рендером макету.

Фізичний розмір і масштаб 1:1
Макет повинен бути створений у реальному розмірі. Наприклад, якщо замовляєте візитку 90×50 мм — макет має мати ці ж розміри + вильоти.